Не секрет, що трудове законодавство Україна отримала у спадок від Радянського Союзу. Саме тому, на відміну від більшості країн Європи, його норми в першу чергу покликані захищати інтереси працівника, а не роботодавця. Не дивлячись на це, в Україні все частіше на підприємствах, установах та організаціях виникають проблеми щодо недотримання роботодавцями норм законодавства про працю. З активним розвитком ринку праці працівники стали відчувати себе безпечніше і в разі порушень з боку роботодавців все частіше звертаються до комісій по трудовим спорам, або ж до суду.

В наш час поширеною є практика, коли в разі простою підприємства, його керівник приймає рішення відправити працівників у відпустку без збереження заробітної плати на невизначений строк.

В той же час, обставини можуть скластися і таким чином, що працівник потребуватиме відпустки, але роботодавець відмовить йому в її наданні.

Наскільки правомірними є такі дії роботодавця?