В зв'язку з введенням в дію з 01.01.2011 р. Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та внесенням змін до Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) Державна податкова адміністрація України в частині окремих питань здійснення фактичних перевірок своїм листом від 28.01.2011 р. N 2337/7/23-7017/125 повідомляє наступне. 

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 Кодексу.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80.

При цьому в наказі рекомендується враховувати обов'язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки згідно з пунктом 81.1 статті 81 Кодексу. Такий наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку.

Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 Кодексу.

Одночасно слід зазначити, що на відміну від наказу на проведення перевірки, направлення з зазначенням [реквізитів], передбачених абзацом першим пункту 81.1 статті 81 Кодексу, складається окремо по кожному суб'єкту чи об'єкту, який підлягає перевірці згідно наказу, а також окремо на кожного перевіряючого.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим пункту 81.1 статті 81, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

У випадку відмови платника податків (його посадових (службових) осіб, представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків (його посадових (службових) осіб, представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Що стосується особливостей проведення фактичної перевірки, то така перевірка, відповідно до пункту 80.7 статті 80 Кодексу, проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Одночасно згідно з пунктом 80.4 статті 80 Кодексу перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій може бути проведена контрольна розрахункова операція. При цьому товари, які були отримані посадовими особами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді.

З метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження, під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій, за результатами якого складається довідка, що підписується посадовими особами органу державної податкової служби та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб, з правом подовження на строк до 5 діб за підстав, визначених пунктами 82.3.1 та 82.3.2 Кодексу.

Результати фактичної перевірки оформляються актом (довідкою) у порядку, визначеному п. 86.5 Кодексу, з врахуванням рекомендованого переліку питань, які необхідно відображати у акті перевірки, згідно додатку до цього листа. Довідка про результати проведення хронометражу є невід'ємною частиною (додатком) акта (довідки) про результати фактичної перевірки.

З метою забезпечення реалізації прав платника податків у Кодексі передбачено обов'язок контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення у чітко встановлені терміни, а саме протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи зазначене, для недопущення порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами фактичних перевірок у разі якщо господарський об'єкт суб'єкту господарювання, що перевірявся, має інше територіально-адміністративне розташування ніж такий суб'єкт, ДПА України зобов'язує акти перевірок господарських об'єктів не пізніше наступного дня за днем їх реєстрації у органі ДПС, який проводив перевірку, направляти до органу ДПС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для прийняття відповідного рішення одночасно засобами поштового зв'язку (оригінал) та електронного чи факсового зв'язку (сканована завірена копія).

Що стосуються змін до Закону N 265, то серед основних слід виділити лібералізацію системи штрафних санкцій, передбачену пунктом 1 статті 17 цього Закону, та запровадження з 01.01.2012 р. електронної контрольної стрічки РРО та модемів призначених для передачі копії сформованих реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротових або бездротових каналах зв'язку.