Чи можливе виправлення помилок у рішенні суду? - Цивільний процес - Відповіді на типові питання - Найпоширеніші питання - Персональный сайт
Четвер, 08.12.2016, 22:58
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу
Візьміть участь у голосуванні щодо захисту прав споживачів
Наше опитування
На Вашу думку, кращій професіонал це -
Всього відповідей: 548
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Запитайте юриста

Найпоширеніші питання

Головна » Статті » Відповіді на типові питання » Цивільний процес

Чи можливе виправлення помилок у рішенні суду?
Судові рішення - акти правосуддя у справі, що ґрунтуються на встановлених в судовому засіданні фактах і застосуванні норм матеріального і процесуального права.
Залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають, судові рішення (як і позови) поділяються на види: про присудження до виконання (або утримання від виконання) певних дій; про визнання наявності (або відсутності) правовідносин (або юридичних фактів); конститутивні — про перетворення правовідносин.
Якщо розглядати вимоги, яким має відповідати рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим (ст. 213), постановлене у передбаченому порядку (ст. 209), викладеним в письмовій формі, за встановленим змістом (ст. 215) і проголошене публічно (ст. 218).
Формуючи суть судового рішення треба розуміти, що прийняттям рішення завершується стадія судового розгляду. А отже, судове рішення виступає цивільним процесуальним актом, який підсумовує діяльність суду першої інстанції по розгляду і вирішенню справи по суті.
Після оголошення рішення суд, який його постановив, не вправі сам його змінити або скасувати (ч. 2 ст. 218 ЦПК). Визнана законом неможливість для суду змінити ухвалене ним рішення не є абсолютною, із цього правила є окремі виключення, оскільки може виявитися ситуація, коли виникнуть обставини, які з об’єктивних причин не могли бути відомі учасникам процесу, і тому не могли були бути заявлені під час апеляційного оскарження рішення, або якщо суд допустив очевидну помилку, яка не впливає на зміст рішення, а лише робить його недосконалим з точки зору повноти та ясності. Суд може з власної ініціативи  або  за  заявою  осіб,  які беруть  участь  у  справі,  виправити  допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. 
Питання  про  внесення  виправлень вирішується  в судовому засіданні,  про що постановляється ухвала. Особи,  які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання.  Їхня  неявка  не  перешкоджає  розглядові  питання про внесення виправлень (ст.219 ЦПК). Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку (статті 292, 324 ЦПК) та у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами (ст. 353 ЦПК).
Деякі недоліки судового рішення можуть бути, у точно передбачених законом випадках, усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох способів: виправлення описки і явної арифметичної помилки; постановлення додаткового рішення; роз'яснення рішення (статі 219-221 ЦПК). Встановленню такого правила сприяли суб'єктивні й об'єктивні фактори. Суб'єктивні -- правильно такі виправлення може зробити лише суд, який розглядав справу по суті. Неточність і незрозумілість висловлень в рішенні може пояснити тільки той суд, який допустив такий недолік. Повну відповідь на позовну вимогу, у якій не було постановлено рішення, може правильно зробити той суд, який її розглядав. Лише суд, який розглядав справу і вирішив питання про право, може точно визначити розмір присудженого, оскільки вирішення цих питань залежить одне від одного Об'єктивні -- визначеними законом способами виправлення недоліків рішення не вирішується заново розв'язана судом правова вимога. Вона тільки роз'яснюється і уточнюється або вирішується якась її частина, що перебуває у невіддільному зв'язку з правовою вимогою, або ж робиться лише відповідь з приводу розв'язання вимоги, яка помилково була не включена до резолютивної частини рішення.
Виправлення описки і явної арифметичної помилки в рішенні (ст. 219 ЦПК). Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та ін. Помилкою - неправильність в діях і висновках. Це, допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність ъ рішенні суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Тому наявність арифметичних помилок ґрунтується на цифрових даних, що були предметом домагання сторін та дослідження суду. У випадку виправлення судом описок або помилок, має місце лише певне формальне корегування тексту рішення без зміни його змісту, без зміни висновків суду, викладених у рішенні і якими закінчився розгляд цивільної справи. Тому казати про виправлення описок чи помилок у рішенні як про виключення із правила незмінності не можна.
Виправлення, що вносяться судом, не змінюють остаточний результат розгляду справи для сторін, усуваються лише окремі технічні недоліки, які можливо заважатимуть виконанню рішення, чи роблять зв’язок між наявною доказовою базою та висновками суду менш видимим, хоча і не заперечують цього зв’язку.
Якщо ж особа, яка брала участь у справі, вважатиме, що суд, виправляючи помилки або описки у рішенні, змінив його зміст, то в такому випадку буде порушення правила незмінності і особа матиме можливість оскарження такого рішення в апеляційному порядку.
Якщо таких порушень немає, то відсутнє порушення правила незмінності. Внесення виправлень не означатиме, що зміст рішення піддався зміні.
Якщо є спір між сторонами про те, чи мала місце помилка або описка у рішенні, або якщо виправляючи помилку чи описку, суд змінив його зміст, то у сторін є можливість оскаржити це рішення, тому що мало місце порушення норм процесуального права, що забороняють суду вносити зміни у рішення після його проголошення.
Суд може з власної ініціативи чи за заявою осіб, які беруть участь у справі, розпочати розгляд питання про виправлення описок і явних арифметичних помилок.
Подача заяви до суду про виправлення описки і явної арифметичної помилки в ЦПК ніякими процесуальними строками не обмежена, але судова практика додержується правила, за яким питання про внесення виправлення може бути вирішено судом, якщо рішення не виконано і не пропущено встановлений законом строк для виконання. Стаття 21 Закону «Про виконавче провадження» (п. 1) передбачає строк для подання виконачого документа до виконання у три роки.
Розгляд питання провадиться в судовому засіданні колегіальним складом суду з додержанням порядку розгляду цивільних справ.
У судове засідання викликаються особи, які брали участь у справі, але їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлення. Вони можуть користуватися належними їм правами з врахуванням специфіки предмета судового розгляду. Результати розгляду вимоги про виправлення описки чи явної арифметичної помилки закріплюються в постановленій судом ухвалі, яка може бути оскаржена і внесено на неї окреме подання.
Постановленням додаткового рішення (ст. 220 ЦПК) виправляються порушення вимоги вичерпності, якій повинно задовольняти судове рішення. Відповідно до п. 1 ст. 220 ЦПК додаткове рішення може бути постановлено тоді, коли щодо якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення.
Прикладом для постановлення рішення з цих підстав може бути справа за позовом працівника підприємства про поновлення на роботі і виплату за вимушений прогул, в якій суд постановив тільки рішення про поновлення на роботі, не вирішивши питання про оплату вимушеного прогулу.
Коли вимога, хоч і була пред'явлена в суд, але в судовому засіданні не розглядалася, сторони не пред'являли доказів і не давали пояснень, то для вирішення такої вимоги у порядку постановлення додаткового рішення підстави відсутні.
Суд має право постановити додаткове рішення також тоді, коли ним було розв'язане питання про право, але не зазначено точно розміру присудженого стягнення або які дії треба виконати (п. 2 ст. 220 ЦПК). Такі випадки можуть мати місце тоді, коли судом буде визнано право на одержання відшкодування за пошкодження майна, ушкодження здоров'я, але не присуджено розміру відшкодування.
Додатковим рішенням виправляється рішення суду, постановлене на користь кількох позивачів, без зазначення, в якій частині рішення стосується кожного з них, або, що стягнення є солідарним.
Суд, постановляючи рішення, за наявності підстав, визначених ст. 367 ЦПК, зобов'язаний допустити по ньому негайне виконання. Невиконання цієї вимоги може бути усунено постановленням додаткового рішення (п. З ст. 220 ЦПК). Додатково рішення постановляється також у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 4 ст. 220 ЦПК).
Порушення процесу про постановлення додаткового рішення можливе за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи суду. Заяву про ухвалення додаткового рішення може  бути  подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд  ухвалює  додаткове  рішення  після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін.  Їх  присутність  не  є обов'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу. Про   відмову   в   ухваленні   додаткового   рішення  суд постановляє ухвалу. Якщо на рішення суду подана апеляційна скарга, внесено подання і одночасно порушено питання про постановлення додаткового рішення, то суд повинен вирішити спочатку вимогу про додаткове рішення, а потім надіслати справу для вирішення в суд апеляційної інстанції.
Під виглядом додаткового рішення суд не вправі змінювати зміст рішення або вирішувати нові питання, які не були досліджені в судовому засіданні.
Роз'яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК) настає тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою.
Право вимагати роз'яснення рішення мають особи, які брали участь у справі, і державний виконавець (ст. 221 ЦПК). Право роз'яснення рішення належить лише суду, який його постановив в колегіальному складі чи одноособове.
Право вимагати роз'яснення рішення - строкове. Подача заяви допускається, якщо рішення не виконано або ще не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення розглядається судом за правилами цивільного судочинства з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає її розглядові. Ухвала суду про роз'яснення рішення може бути оскаржена і внесено на неї окреме подання. Роз'яснення рішення можливе без зміни його змісту в межах вирішеної судом правової вимоги.
З наведеного можна зробити висновок, що передбачені ст.ст.219-221 ЦПК України випадки усунення судом окремих недоліків рішення суду не є його зміною. Формально зміни у рішення вносяться лише у випадку виправлення арифметичних помилок або описок. Однак у цьому випадку здійснюється певне коригування тексту, без зміни змісту рішення суду.
Зважаючи на те, що метою стабільності, а також її елементів, у тому числі й незмінності, є забезпечення визначеності у праві, поновленому, встановленому або визнаному судом, такі зміни на правову визначеність не впливають, скоріше вони допомагають усунути недоліки рішення, які ускладнюватимуть виконанню судового рішення. Виправлення помилок або описок, ухвалення додаткового рішення або роз’яснення рішення, не є виключенням із правила незмінності рішення суду, і незмінність рішення суду не порушують, оскільки ними не змінюється зміст судового рішення.
Категорія: Цивільний процес | Додав: Zlata (24.05.2010)
Переглядів: 7853 | Рейтинг: 5.0/1
Каталог сайтів Украинский портАл